
Апеляційний суд Одинадцятого округу США ухвалив остаточне рішення у резонансній справі Майкла Віншні, який звинуватив Федеральне бюро розслідувань (FBI) у навмисному знищенні жорсткого диска з доступом до 3 443 біткоїнів. Ця справа привернула значну увагу криптоспільноти, оскільки порушує питання захисту цифрових активів і відповідальності державних органів за збереження конфіскованого майна.
Майкла Віншні визнали винним у злочинах, пов’язаних із крадіжкою персональних даних. Після відбуття покарання та звільнення в липні 2022 року він звернувся до FBI з проханням повернути конфіскований жорсткий диск, який, за його словами, містив криптографічні ключі до значної кількості біткоїнів. Водночас було встановлено, що пристрій знищили згідно зі стандартними протоколами обробки конфіскованого електронного обладнання.
Колегія апеляційного суду Одинадцятого округу відхилила позов Віншні до уряду США. Суд у своєму рішенні зазначив істотні процесуальні перешкоди, які унеможливлюють задоволення його вимог. Вирішальним аргументом стало те, що Віншні не міг довести право власності на криптовалюту, оскільки раніше або заперечував наявність біткоїнів, або суттєво занижував суму.
Суд підкреслив, що FBI дотримувалося встановлених процедур у процесі знищення конфіскованих електронних носіїв. Стандартний протокол передбачає стирання даних із вилучених пристроїв після завершення розслідувань і судових процесів для захисту конфіденційної інформації та запобігання несанкціонованому доступу.
Важливим фактором у справі стали численні невідповідності у заявах Віншні щодо обсягу біткоїнів, якими він володів. Судове слідство встановило, що під час перебування у місцях позбавлення волі він не зазначав криптовалюту як зниклі або конфісковані активи у відповідних документах.
Крім того, у різних заявах Віншні називав розбіжні суми — від 200 до 1 500 BTC. Такі серйозні невідповідності підірвали довіру суду до його заяви про володіння 3 443 біткоїнами. Суд відзначив, що за ринкової вартості біткоїна на момент розгляду, яка регулярно перевищувала 10 000 доларів США за монету, таку велику суму неможливо було випадково не врахувати або забути власнику.
Ці суперечності стали однією з вирішальних причин відхилення позову, оскільки суд не мав змоги перевірити достовірність початкових тверджень Віншні щодо спірних біткоїнів.
Рішення суду має важливі наслідки для всіх власників криптовалюти. Цей випадок чітко ілюструє критичну необхідність забезпечення надійного доступу до криптографічних ключів і резервних копій гаманців. На відміну від традиційних фінансових активів, біткоїни та інші криптовалюти не підлягають відновленню через банки чи суди у разі втрати приватних ключів.
Для власників цифрових активів ця справа підкреслює необхідність:
Крім того, справа демонструє, що державні органи застосовують стандартні протоколи знищення даних на конфіскованих пристроях, і власники криптовалюти не можуть розраховувати на збереження інформації на вилучених носіях. Це додатково підсилює особисту відповідальність за безпечне зберігання криптоактивів, особливо при взаємодії з правоохоронцями.
Суд ухвалив, що FBI діяло законно під час вилучення 3 443 BTC. Позивач не надав достатніх доказів порушення прав на майно. Це рішення підтверджує повноваження державних органів у боротьбі зі злочинами.
Так, FBI має законне право конфісковувати криптовалютні активи згідно з американським законодавством про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Судова практика послідовно підтверджує законність таких дій за наявності підстав.
Рішення суду підтверджує, що державні органи можуть вилучати криптоактиви у межах законних процедур. Це підвищує правову визначеність і довіру до ринку, але вимагає від власників дотримання норм та використання надійних засобів зберігання для захисту своїх активів.
Конфісковані біткоїни можуть продавати на аукціоні, знищувати, передавати державі або використовувати для юридичних цілей. Остаточне рішення ухвалює суд відповідно до справи та місцевого законодавства.
Власники можуть подавати позови про повернення активів, оскаржувати законність конфіскації через адвоката, вимагати дотримання процедур і брати участь у судових процесах для захисту своїх майнових прав.
Конфісковані активи зазвичай продають на аукціоні або передають у розпорядження Міністерства фінансів США. Частину коштів можуть спрямувати потерпілим за рішенням суду, а решту додають до державного бюджету.











