
Центральний банк Аргентини розглядає можливість радикальної зміни політики, яка може суттєво трансформувати ринок криптовалют у країні. Як повідомляє La Nacion, регулятори готують комплексні правила, що дозволять традиційним банкам безпосередньо надавати послуги з торгівлі та зберігання криптовалюти для клієнтів. Це стане значним відходом від чинної моделі, де активність із цифровими активами здебільшого відбувається через спеціалізовані біржі або фінтех-платформи поза класичною банківською системою.
Розробка нової нормативної бази триває вже кілька місяців. Обговорення відбуваються серед криптобірж, осіб, близьких до регуляторів, і обраних керівників банків. Хоча центральний банк ще не визначив остаточні терміни впровадження чи операційні деталі, учасники ринку прогнозують офіційне затвердження найближчими місяцями, якщо регуляторний процес просуватиметься за очікуваннями.
Розгляд такої політики вписується у загальнодержавну стратегію щодо лібералізації використання криптовалюти та перенаправлення значної неформальної діяльності з цифровими активами у регульовану фінансову систему. В Аргентині така регуляторна зміна має особливе значення, адже країна пережила тривалі періоди високої інфляції та суворого валютного контролю, що змушувало громадян шукати альтернативні інструменти збереження вартості — передусім долари США та цифрові активи.
Для багатьох аргентинських родин криптовалюта стала паралельною фінансовою системою, що дає змогу зберігати купівельну спроможність під час постійної економічної нестабільності. За останніми даними, мешканці Аргентини майже у шість разів частіше користуються криптовалютою щодня, ніж у середньому по Латинській Америці, що свідчить про глибоке проникнення цифрових активів у країні.
Дозвіл банкам торгувати криптовалютою і зберігати її для клієнтів створить новий канал для вже наявного попиту. Фінансові аналітики відзначають, що регульовані банки забезпечать звичний вхід у крипторинок, підвищать стандарти розкриття інформації та запровадять ефективніші перевірки дотримання вимог. Сукупно це може змінити сприйняття цифрових активів — з інструментів «сірої» зони на стандартні інвестиційні продукти, рівні традиційним фінансовим інструментам.
Водночас експерти наголошують, що ринковий вплив залежатиме від того, як саме центральний банк визначить ключові стандарти: правила зберігання, вимоги до капіталу та критерії відбору токенів для банківських послуг. Саме ці технічні деталі остаточно визначать межі та ефективність нової нормативної бази.
Регуляторні обговорення нині тривають на тлі скандалу з мемною монетою Libra — події, що суттєво підірвала довіру до криптоекосистеми країни й гостро порушила питання ризиків політичного схвалення спекулятивних цифрових токенів.
Скандал розпочався на початку 2025 року, коли президент Хав’єр Мілей, відомий лібертаріанською економічною політикою та прихильністю до цифрових активів, опублікував на платформі X пост із підтримкою токена Libra на базі Solana. Президент назвав токен інструментом «ринкової інновації» та засобом економічного звільнення від хронічного знецінення песо.
Після цієї заяви ціна токена різко зросла — від частки цента до понад $4,50 всього за кілька годин. Це тимчасово підняло повну розведену капіталізацію Libra до близько $4,6 млрд, поки не відбувся різкий обвал ринку — ціна впала більш ніж на 96% у тому, що слідчі згодом визначили як класичний «rug pull» (шахрайський вихід з проєкту), організований творцями токена з Kelsier Ventures.
Фінансові втрати були масштабними. Тисячі інвесторів — переважно пересічні громадяни, які сприйняли повідомлення президента як приховане схвалення та гарантію безпеки, — втратили значні кошти. За попередніми оцінками, загальні втрати склали від $100 млн до $251 млн, що для багатьох означало втрату життєвих заощаджень.
Ця подія суттєво ускладнила регуляторну дискусію щодо криптовалюти в Аргентині. Вона показала потенційні ризики недостатнього захисту інвесторів і небезпеки нерегульованих ринків цифрових активів, підкресливши водночас потребу у комплексних нормативних рамках для розмежування легітимних криптопроєктів і шахрайських схем.
Центральний банк Аргентини в минулому змінював підходи від помірної толерантності до суворого контролю щодо криптовалютної діяльності. У різні періоди інституція повністю забороняла нерегульовані криптосервіси у банківській системі, керуючись міркуваннями фінансової стабільності та захисту споживачів. Відкритість до крипторинку стала б радикальною зміною в політиці та філософії банку.
Поточний пошук регуляторного балансу демонструє прагнення інтегрувати динамічний і економічно значущий ринок у формальне правове поле, не створюючи надмірної волатильності чи системних ризиків для класичної фінансової системи. Такий підхід враховує як масову популярність криптовалюти серед аргентинців, так і обґрунтовані застереження, посилені скандалом із Libra.
Зараз регулятори обережно перевіряють можливість створення нормативної архітектури, яка дасть змогу розвивати інновації й задовольнити ринковий попит, водночас гарантуючи захист споживачів і стабільність фінансової системи. Підсумки цього процесу вплинуть не лише на фінансовий сектор Аргентини, а й на підходи інших держав із подібними економічними викликами до регулювання криптовалюти.
Аргентина прагне інтегрувати криптовалюту у класичну банківську систему, аби розширити фінансову інклюзію, збільшити обсяги транзакцій і модернізувати грошову систему в умовах економічної нестабільності. Це дозволяє банкам надавати криптопослуги під контролем регуляторних органів.
Запровадження такого регулювання стимулює поширення криптовалюти та зростання обсягів торгівлі. Доступ традиційних банків до ринку підвищить його легітимність, покращить інфраструктуру та спростить доступ для роздрібних інвесторів. Це зміцнить стабільність песо, знизить відтік капіталу, підвищить конкурентоспроможність ринку та сприятиме економічному зростанню.
Політика передбачає легальний вихід традиційних банків на ринок криптовалюти, що збільшує інституційну участь і ліквідність. Користувачі отримають глибшу банківську інтеграцію, чіткіші правила та потенційно нижчі транзакційні витрати через усталені фінансові установи.
Традиційні банки повинні відповідати вимогам AML/KYC, отримати криптоліцензії, сформувати капітальні резерви, впровадити системи управління ризиками, забезпечити рішення для зберігання активів і пройти перевірку регуляторних органів перед початком операцій із криптовалютою.
Аргентина унікально дозволяє традиційним банкам напряму торгувати криптовалютою, інтегруючи цифрові активи в класичну банківську систему. У більшості країн банки й крипторинок розділені, а послуги банків у цій сфері обмежені. Аргентинський підхід прискорює інституційну інтеграцію криптовалюти й підсилює контроль через діючі банківські структури.











