Китай посилив заборону на криптовалюту після виявлення нової активності у сфері торгівлі

Передумови нового етапу боротьби Китаю з криптовалютами

Центральний банк Китаю знову підтвердив свою тотальну заборону на торгівлю криптовалютами після фіксації нової хвилі спекулятивної активності з віртуальними активами в країні. Це рішення означає суттєве посилення зусиль уряду щодо повної ліквідації транзакцій із цифровими валютами у межах Китаю.

У кінці 2025 року Народний банк Китаю організував координаційну нараду на вищому рівні за участю 13 державних органів для посилення механізмів контролю та реагування на відновлення незаконних операцій із цифровими валютами. Незважаючи на багаторічні масштабні обмеження, які розпочали впроваджувати з 2017 року і довели до всеохопної заборони у 2021 році, регулятори фіксують постійні спроби учасників ринку здійснювати операції, пов’язані з криптовалютами.

На зустрічі особливо відзначили, що стейблкоїни несуть значні ризики для фінансової системи Китаю. Посадовці наголосили на небезпеці відмивання коштів, шахрайських схем і незаконного переказу капіталу за допомогою цифрових активів, прив’язаних до долара. Центральний банк підкреслив, що віртуальні валюти не мають статусу законного платіжного засобу в Китаї і не можуть використовуватися як гроші на фінансовому ринку. Будь-яка діяльність, пов’язана з криптовалютами, є незаконною фінансовою практикою, що загрожує економічній стабільності й громадському порядку.

Це посилення контролю демонструє рішучість Пекіна зберігати жорсткі валютні обмеження та мінімізувати фінансові ризики, пов’язані з децентралізованими цифровими активами. Уряд і далі вважає криптовалюти інструментом, що підриває монетарний суверенітет та сприяє відтоку капіталу, тому їх ліквідація залишається стратегічним пріоритетом фінансових регуляторів.

Падіння акцій у Гонконзі після попередження центрального банку

Оголошення Китаєм про посилення регуляторної політики спричинило негайну реакцію ринку, особливо щодо компаній, що котируються у Гонконзі і мають відношення до цифрових активів. За даними Reuters, низка компаній у сфері криптовалют і блокчейну зазнала стрімкого падіння вартості акцій після заяви центрального банку.

Yunfeng Financial Group, яка активно розвиває бізнес із токенізації, втратила понад 10% вартості акцій під час ранкових торгів. Стратегічний перехід компанії до послуг із цифровими активами розглядався як можливість зростання, однак нова хвиля обмежень поставила під сумнів перспективи таких моделей у Великому Китаї. Аналогічно, Bright Smart Securities втратила близько 7%, а OSL Group, провідна платформа для торгівлі цифровими активами, знизилася більш ніж на 5%.

Масовий розпродаж відображає глибоке занепокоєння тим, що жорстка позиція Пекіна може серйозно підірвати амбіції Гонконгу стати ключовим центром цифрових активів у Азії. Місто досягло значного прогресу у формуванні нормативної інфраструктури для криптоіндустрії, ухваливши комплексне законодавство про стейблкоїни в середині 2025 року. Нові правила зацікавили понад 40 компаній, які подали заявки на отримання ліцензій, серед яких Circle та Standard Chartered.

Лю Хунлінь, засновник юридичної фірми Man Kun і експерт із фінансового регулювання, охарактеризував заяву центрального банку як остаточне зняття невизначеності щодо позиції Китаю стосовно стейблкоїнів. Він вказав, що регулятори встановили «чітку червону лінію там, де раніше була розмита межа», і тепер зрозуміло, що материковий Китай не допустить жодної діяльності з криптовалютами, незалежно від змін у регуляторному полі Гонконгу.

Ця розбіжність між політикою Гонконгу щодо впровадження регульованих цифрових активів і абсолютною забороною в материковому Китаї створює складний регуляторний ландшафт. Хоча Гонконг діє за принципом «одна країна, дві системи» із власними фінансовими правилами, жорстка позиція центральної влади щодо криптовалют суттєво обмежує потенціал регіону для розвитку екосистеми цифрових активів, особливо для сервісів, орієнтованих на інвесторів із материкового Китаю.

Підпільний майнінг і труднощі із контролем залишаються

Незважаючи на повну заборону торгівлі криптовалютами і майнінгу в Китаї з 2021 року, ефективність контролю залишається серйозною проблемою для органів влади. Децентралізований і транскордонний характер блокчейн-мереж значно ускладнює повне припинення криптовалютної діяльності навіть у жорстких регуляторних умовах.

За даними Luxor’s Global Hashrate Map, Китай досі забезпечує близько 14,05% світової обчислювальної потужності мережі Bitcoin, що дорівнює приблизно 145 екзахешам на секунду. Такий показник ставить Китай на третє місце у світі за потужністю майнінгу Bitcoin, одразу після США та Росії. Наявність таких масштабів свідчить, що підприємці все ще знаходять способи забезпечувати підпільний майнінг попри правові заборони та спроби їх припинення.

За останній період влада виявила низку складних підпільних схем. На початку 2025 року поліція знешкодила транскордонну банківську мережу, яка відмила понад $136 мільйонів через криптовалюти, обходячи валютне регулювання та контроль за капіталом. Слідство встановило, що 18 із 49 підпільних банківських справ, розслідуваних у 2023 році, стосувалися операцій із цифровими валютами, що свідчить про адаптацію злочинних схем до цифрових активів.

Центральний банк також доручив основним соціальним мережам заблокувати акаунти, які популяризують торгівлю криптовалютами. У середині 2025 року Адміністрація кіберпростору Китаю закрила понад десяток акаунтів на таких платформах, як Weibo, Douyin і WeChat. Ці акаунти поширювали дезінформацію та заохочували громадян до участі в транзакціях із віртуальними валютами через закордонні біржі, фактично обходячи внутрішні обмеження.

Пізніше у 2025 році китайські регулятори зобов’язали брокерські компанії та дослідницькі інституції негайно припинити публікацію аналітичних матеріалів і проведення семінарів, присвячених стейблкоїнам. Це рішення спрямоване на недопущення легітимізації цифрових активів через професійні або академічні дискусії, які можуть ввести громадян в оману щодо їхнього правового статусу.

Місцева влада Пекіна, Сучжоу та провінції Чжецзян оприлюднила попередження щодо незаконних схем із залучення коштів, пов’язаних із віртуальними валютами. Такі шахрайства зазвичай обіцяють нереалістичні прибутки і націлені на малограмотних у фінансовому плані осіб. Попри ці масштабні заходи контролю, обсяги позабіржової торгівлі криптовалютами досягли близько $75 мільярдів за перші дев’ять місяців 2024 року, що свідчить про продовження діяльності підпільних ринків через peer-to-peer мережі та зашифровані канали зв’язку, які важко виявити регуляторам.

Стейблкоїни під посиленим контролем регуляторів

Китайські посадовці виражають особливе занепокоєння стрімким глобальним зростанням стейблкоїнів, прив’язаних до долара, вважаючи їх стратегічною загрозою для інтернаціоналізації юаня та монетарного суверенітету країни. Сектор стейблкоїнів демонструє вибухове зростання, а ринкова капіталізація перевищує $300 мільярдів. Провідні емітенти Tether і USD Coin лише за останній рік обробили понад $27 трильйонів у транзакціях, що свідчить про їхню роль у глобальних цифрових фінансах.

Пань Гуншен, голова Народного банку Китаю, раніше попереджав, що стейблкоїни «посилили слабкі сторони глобальної фінансової системи» і не відповідають базовим вимогам до ідентифікації клієнтів і контролю за відмиванням коштів. На його думку, ці цифрові активи працюють поза традиційним фінансовим контролем, створюючи вразливості, які можна використати у незаконних цілях, а також ризики для стабільності грошових систем.

Центральний банк заборонив великим китайським технологічним компаніям брати участь у випуску стейблкоїнів навіть у ліберальнішому регуляторному середовищі Гонконгу. Зокрема, Ant Group і JD.com не отримали дозволу запускати продукти на основі стейблкоїнів, а регулятори наголошують, що емісія валюти повинна залишатися державною монополією. Така політика відображає базову позицію Пекіна: створення і обіг грошей повинні контролюватися державою, а не приватним бізнесом.

Ван Юнлі, колишній заступник голови Банку Китаю, у середині 2025 року висловив занепокоєння щодо стратегічних наслідків стейблкоїнів, прив’язаних до долара. Він зазначив, що домінування доларових цифрових валют «становить стратегічний виклик» для просування юаня на міжнародних ринках. Без конкурентних цифрових альтернатив під контролем Китаю державні ініціативи щодо зміцнення юаня можуть зіткнутися з «серйозними перешкодами».

Цей підхід пояснює подвійні дії Китаю: абсолютна заборона приватних криптовалют і стейблкоїнів разом із прискореним розвитком державного цифрового юаня (e-CNY). Цифровий юань уособлює бачення уряду щодо ролі цифрової валюти — повний контроль центрального банку, підсилення регуляторного нагляду і підтримка монетарного суверенітету.

Координаційна нарада завершилася зобов’язанням поглиблювати міжвідомчу співпрацю, підвищувати ефективність моніторингу за допомогою технологій і жорстко придушувати незаконну діяльність для захисту майнових прав громадян і підтримання економічного порядку. Пекін і далі розглядає державний цифровий юань єдиною легітимною альтернативою приватним криптовалютам, зберігаючи нульову толерантність до децентралізованих цифрових активів поза державним контролем. Така політика відображає рішучість уряду не допустити послаблення монетарного контролю й механізмів обмеження капіталу, навіть якщо інші країни впроваджують регульовані криптовалютні моделі.

FAQ

Чому Китай забороняє торгівлю криптовалютами?

Китай запроваджує заборону на торгівлю криптовалютами для запобігання відмиванню коштів, шахрайству та незаконній діяльності. Держава закриває біржі та ICO, щоб знизити кримінальні ризики й фінансову нестабільність.

Як заборона криптовалют у Китаї впливає на світову криптоіндустрію?

Заборона Китаю провокує масові розпродажі, особливо в Азії, і спричиняє волатильність цін. Це підриває довіру інвесторів та стимулює посилення регулювання по всьому світу, змінюючи структуру децентралізованого ринку.

Чи є володіння чи торгівля криптовалютою в Китаї незаконними? Які наслідки?

У Китаї особисте зберігання і торгівля криптовалютою не є незаконними, але не мають правового захисту. Однак усі супутні дії підлягають регулюванню та моніторингу, що створює ризики дотримання вимог та обмеження акаунтів.

Як після заборони китайські інвестори можуть легально працювати на крипторинку?

Китайські інвестори можуть розглядати непрямий доступ через механізми QDII або закордонні інвестиційні інструменти. Пряма торгівля криптовалютами в Китаї залишається забороненою. Для відповідності законодавству рекомендується консультація з юристами.

Чому ціни Bitcoin та Ethereum залишаються волатильними після заборони криптовалютної торгівлі в Китаї?

Попри заборону в Китаї, світові ринки продовжують функціонувати. Ціни визначають міжнародні інвестори, ринкові настрої і торгова активність поза Китаєм. Bitcoin та Ethereum і надалі торгуються на глобальних платформах у різних регіонах.