
Оподаткування криптоактивів (криптовалют), зокрема Bitcoin (BTC), є вкрай складним, і питання взаємозаліку часто породжує помилкові уявлення. Багато інвесторів помилково вважають, що можуть заліковувати збитки від торгівлі криптоактивами з іншими видами доходу. Але збитки від операцій із криптоактивами не дозволено заліковувати з іншими категоріями доходу. Ігнорування цього правила може призвести до несподіваних податкових зобов’язань.
Прибуток від торгівлі криптоактивами зазвичай підлягає оподаткуванню. Коли виникають збитки, важливо з’ясувати, чи можливо їх залікувати з іншими доходами, тобто чи застосовується право на взаємозалік. Взаємозалік — це система, що дозволяє сальдувати прибутки та збитки в межах певного періоду для коригування бази оподаткування.
Наприклад, якщо ви отримали прибуток від торгівлі криптоактивами, але маєте збитки в інших операціях, ці збитки можна вирахувати з прибутків, зменшуючи оподатковуваний дохід. В результаті податок сплачується лише з чистого позитивного доходу, і навіть у роки з істотними прибутками збитки допомагають знизити оподатковувану базу. Однак збитки від криптоактивів не можна заліковувати з іншими видами доходу, тому це обмеження потрібно чітко розуміти.
Дохід від торгівлі криптоактивами підпадає під окремі податкові категорії. Японський податковий кодекс розділяє доходи на десять типів із різними правилами оподаткування. Дохід від торгівлі криптоактивами відноситься до однієї з таких категорій:
| Категорія доходу | Опис | Взаємозалік | Перенесення збитків |
|---|---|---|---|
| Заробітна плата | Винагорода працівників | Не дозволено | Не дозволено |
| Підприємницький дохід | Прибутки від самозайнятості | Дозволено | Дозволено |
| Дохід від нерухомості | Дохід від оренди | Дозволено | Дозволено |
| Капітальні прибутки | Дохід від продажу акцій або нерухомості | Дозволено | Дозволено |
| Інший дохід (торгівля криптоактивами) | Прибуток від торгівлі криптоактивами | Не дозволено | Не дозволено |
Прибутки від торгівлі криптоактивами класифікуються як інший дохід, що не дозволяє їх залік із заробітною платою чи підприємницьким доходом. Для спотових криптоактивів максимальна ставка оподаткування іншого доходу сягає 55%. Якщо буде лістинг спотового ETF, застосовується окреме оподаткування за зниженою ставкою 20,315%. Якщо дохід класифікується як капітальний прибуток, дозволено перенесення збитків до трьох років і застосування взаємозаліку, а при використанні спеціального рахунку (з податком при виплаті) звітність не потрібна.
Торгівля криптоактивами формує доходи кількох основних видів. Розуміння цих категорій є ключовим для правильного податкового звітування.
Прибутки та збитки від торгівлі: Прибуток чи збитки, отримані від продажу криптоактивів або обміну на інші валюти. Це найпоширеніший випадок для інвесторів.
Прибутки від використання для платежів: Якщо криптоактиви використані для купівлі товарів або оплати послуг і їхня ринкова вартість зросла після придбання, різниця вважається прибутком на момент використання.
Винагороди за майнінг і стейкінг: Винагороди за майнінг чи стейкінг криптоактивів, як правило, класифікуються як інший дохід, хоча масштабні операції можуть бути підприємницьким доходом.
Усі ці доходи зазвичай відносяться до іншого доходу (сукупне оподаткування). Це означає, що прибутки й збитки від операцій із криптоактивами в межах року сумуються, і взаємозалік між різними активами дозволено.
Наприклад:
Загальний підсумок — 500 000 ¥ збитків, тож дохід за рік дорівнює нулю. Прибутки і збитки з різних криптоактивів можна взаємозаліковувати в межах іншого доходу.
Якщо у вас є інший дохід цієї ж категорії (наприклад, партнерський дохід від підробітку), він також підсумовується. Якщо сума партнерського доходу — 500 000 ¥ і збиток від криптоактивів — 500 000 ¥, вони заліковуються, і інший дохід за рік стає нульовим.
Чітко визначено, коли взаємозалік для криптоактивів не застосовується. Неправильне розуміння цього призводить до несподіваних податкових зобов’язань. Дохід від криптоактивів не можна заліковувати з іншими категоріями, зокрема заробітною платою, підприємницьким чи доходом від нерухомості.
Офіційна позиція Національного податкового агентства Японії:
Збитки, розраховані в межах іншого доходу, не можна вираховувати (заліковувати) з інших доходів, таких як заробітна плата.
Інакше кажучи, збитки від торгівлі криптоактивами не можна заліковувати із позитивним доходом від праці чи бізнесу для зниження податкового навантаження. Прибутки за фінансовими активами, як-от акції чи FX, також фіксуються окремо, тому взаємозалік не дозволено.
Правила взаємозаліку підсумовуються так:
| Дозволеність взаємозаліку | Сфери застосування та приклади |
|---|---|
| ○ Дозволено | Взаємозалік кількох прибутків та збитків із криптоактивів за один рік (сума по кожному активу) |
| ○ Дозволено | Взаємозалік між різними статтями іншого доходу (наприклад, збитки від криптоактивів і прибуток від підробітку) |
| × Не дозволено | Взаємозалік збитків від криптоактивів із доходом від праці, підприємництва або інших категорій (інший дохід не заліковується з іншими категоріями) |
| × Не дозволено | Перенесення збитків із криптоактивів на наступні роки (збитки не можна переносити за межі року) |
Збитки від криптоактивів можна врахувати лише в тому ж податковому році і лише в межах категорії іншого доходу. Якщо ви торгуєте лише криптоактивами й отримали чистий збиток за рік, ваш інший дохід для оподаткування дорівнює нулю й дефіцит не переноситься на наступні роки та не заліковується з іншими доходами.
Якщо інший дохід невеликий (200 000 ¥ чи менше), або побічний дохід найманого працівника не перевищує певного порогу, податкову декларацію можна не подавати. Але прибутки від криптоактивів слід декларувати. Знання правил взаємозаліку є критично важливим для уникнення невизначеності податкового обліку.
Незнання правил взаємозаліку у торгівлі криптоактивами може призвести до таких випадків. Розгляньте ці приклади, щоб уникнути подібних ризиків.
Наприклад, пан А — найманий працівник із річним доходом 8 000 000 ¥ і торгує криптоактивами як підробітком. У 2022 році він отримав 1 000 000 ¥ прибутку та сплатив відповідний податок. У 2023 році ринок знизився, і він зазнав 1 000 000 ¥ збитків.
Пан А вважав, що зможе заліковувати податок, сплачений у попередньому році, збитком поточного року, але збитки від криптоактивів не дозволено переносити чи заліковувати із заробітною платою. У підсумку він сплатив податок із прибутку 2022 року, а збиток 2023 року не був відшкодований і просто анулювався.
Припустимо, у 2023 році він також отримав 200 000 ¥ від підробітку. Тоді збиток від криптоактивів можна було залікувати з цим доходом, і інший дохід став би нульовим, але залишок збитку в 800 000 ¥ залишиться невикористаним. Збитки від криптоактивів можна використати лише в межах іншого доходу за відповідний рік, тому варто перевіряти наявність іншого доходу і заліковувати по максимуму.
Транзакції з криптоактивами фіксуються у блокчейні, а великі внутрішні біржі ймовірно надають дані податковим органам. Нещодавно Національне податкове агентство посилило перевірки щодо неподання чи заниження звітності по криптоактивах — такі випадки легко виявити.
Прибутки від криптоактивів класифікуються як "інший дохід" і підлягають сукупному оподаткуванню, тобто підсумовуються з іншими доходами, такими як заробітна плата. На відміну від зарплати, інший дохід не підлягає оподаткуванню при виплаті, тому потрібно самостійно подавати звітність і сплачувати податки.
Оподатковуваний прибуток від криптоактивів розраховується як різниця між валовим доходом і дозволеними витратами, і весь залишок підлягає оподаткуванню. Жодних спеціальних відрахувань, як для капітальних прибутків від акцій, не передбачено — податок стягується із суми після витрат.
Основні відмінності між криптоактивами та іншими видами доходу такі:
| Показник | Криптоактиви (віртуальна валюта) | Прибутки від акцій (лістингові акції тощо) | FX (позабіржовий форекс) |
|---|---|---|---|
| Класифікація доходу | Інший дохід (сукупне оподаткування) | Капітальний прибуток (окреме оподаткування) | Інший дохід (окреме оподаткування) |
| Ставка податку | Прогресивна 5–45% + місцевий податок 10% | Фіксована ~20% (прибутковий 15% + місцевий 5%) | Фіксована ~20% (податок на ф’ючерсну торгівлю) |
| Взаємозалік | Дозволено тільки в межах іншого доходу (не дозволено з іншими категоріями) | Дозволено тільки в межах капітальних прибутків (не дозволено з іншими категоріями) | Дозволено тільки для іншого доходу, пов’язаного з ф’ючерсами (не дозволено з іншими категоріями) |
| Перенесення збитків | Не дозволено | Дозволено (до 3 років) | Дозволено (до 3 років) |
Капітальні прибутки від акцій оподатковуються окремо, приблизно за ставкою 20%, при цьому дозволено переносити збитки протягом трьох років. FX (маржинальна торгівля) також належить до фінансових ф’ючерсів, підлягає оподаткуванню окремо за ставкою 20%, дозволяється взаємозалік та перенесення збитків на три роки.
Водночас криптоактиви оподатковуються як інший дохід (сукупне оподаткування), тому дохід підсумовується з іншими категоріями, і застосовуються прогресивні ставки: чим вищий дохід, тим вища ставка. Максимальна ставка — 45% (для доходу понад 40 000 000 ¥) плюс 10% місцевого податку, разом до 55%.
Криптоактиви зазвичай мають вищий податковий тягар і не мають пільг (нижчих ставок, взаємозаліку, перенесення збитків), доступних для акцій і FX. Для осіб із високим доходом ці особливості суттєві, тому податкове планування є критично важливим.
У разі збитків від торгівлі криптоактивами потрібно діяти обачно. Якщо у вас є позитивний інший дохід протягом року, збитки можна взаємозалікувати, але якщо інший дохід у підсумку від’ємний, перенести збиток на наступний рік не можна.
Право на перенесення дозволяє використовувати збитки для зменшення майбутнього доходу, але для криптоактивів це не дозволено. Це право доступне лише для окремих категорій, наприклад, нерухомості чи бізнесу.
Наприклад, фізичні особи-підприємці (підприємницький дохід) можуть переносити збитки до трьох років при подачі "синьої" декларації. Для капітальних прибутків та іншого доходу, пов’язаного із ф’ючерсами (наприклад, FX), також дозволено трирічне перенесення збитків за умови подачі декларації. Доходи від криптоактивів не підпадають під це правило, отже, втратити збитки не можна використати у майбутніх періодах.
Але якщо діяльність із криптоактивів ведеться постійно з метою отримання прибутку і визнана підприємницьким доходом, можна скористатися перенесенням збитків із "синьою" декларацією. Вимоги до такої класифікації високі, а більшість торгівлі криптоактивами фізичними особами залишається у категорії іншого доходу. В переважній більшості випадків збитки потрібно враховувати у межах року.
Завдяки належному плануванню можна використовувати щорічні збитки від криптоактивів для зниження податків. Ось декілька дієвих підходів:
Використання реалізованих збитків
Реалізований збиток — це продаж криптоактивів із нереалізованим збитком до кінця року для фіксації реального збитку. Цей підхід ефективний для річного податкового планування.
Приклад: Станом на грудень 2023 року у вас є Bitcoin (BTC) із нереалізованим збитком 300 000 ¥. Продайте BTC у 2023 році для фіксації збитку, а потім взаємозалікуйте його з прибутками від криптоактивів у 2024 році, зменшуючи податкове навантаження.
Дії для фіксації збитків:
Коректне врахування витрат
У разі збитків при торгівлі правильний облік витрат дозволяє зменшити оподатковуваний дохід і підсумкову суму податку. Основні витрати для врахування:
Витрати мають бути чітко розділені між особистим і діловим використанням, заявляйте лише відповідну частку. Зберігайте чеки та підтвердження для можливих перевірок і правильно оформлюйте звітність. Раціональне використання збитків і витрат може суттєво знизити підсумковий податок.
Податкове планування через створення компанії
Індивідуальна торгівля криптоактивами класифікується як інший дохід і не дозволяє взаємозалік. Створення компанії дозволяє трактувати торгівлю як підприємницький дохід із такими перевагами:
| Перевага | Опис |
|---|---|
| Зниження ставки податку | Максимальна ставка для фізособи 45% → корпоративна ставка близько 23% |
| Дозволено взаємозалік | Збитки минулих років можна зараховувати за рахунок майбутніх прибутків |
| Ширше врахування витрат | Можна враховувати ділові витрати |
Створення компанії — дієвий спосіб використати збитки від криптоактивів для зниження податків. Фізичні особи не можуть переносити збитки, а компанії можуть переносити чисті операційні збитки (зазвичай до 10 років) і заліковувати їх із майбутніми прибутками, зменшуючи базу оподаткування.
Компанії також можуть заліковувати збитки від криптоактивів із прибутками від іншої діяльності в тому ж фінансовому періоді, знижуючи загальний оподатковуваний дохід. Наприклад, збиток у 10 000 000 ¥ від торгівлі криптоактивами можна залікувати з прибутком у 10 000 000 ¥ від іншої діяльності, і база для оподаткування буде нульовою.
У разі неподання або недоплати податків можуть нараховуватися додаткові збори та штрафи, такі як пеня та штраф за прострочення. Всі ці суми додаються до основного податку, і зволікання підвищує фінальну суму.
Основні штрафи:
Пеня: "Відсотковий" податок за прострочку — до 14,6% на рік (залежно від обставин). Нараховується щодня, тому важливо сплатити вчасно.
Штраф за неподання: За прострочення подачі декларації — 5–20% до нарахованого податку. Добровільна сплата із затримкою — 5%, у разі тяжких порушень — до 20%.
Штраф за заниження: Якщо задекларовано менше від належного, нараховується 10% (15% для сум понад 500 000 ¥).
Важкий штраф: За приховування чи фальсифікацію — 40% від суми податку. Повторні порушення — до 50%.
Усі ці штрафи додаються до основного податку. Наприклад, злісне неподання декларації з важким штрафом може збільшити суму до 1,4 від основного податку. Пеня нараховується щодня, збільшуючи загальну суму. У найгірших випадках серйозне ухилення може стати підставою для кримінального переслідування.
Взаємозалік у торгівлі криптоактивами означає сальдування прибутків і збитків у межах встановленого періоду для коригування бази оподаткування. На відміну від акцій чи FX, прибутки від криптоактивів класифікуються як "інший дохід", тому їх не можна заліковувати із заробітною платою чи підприємницьким доходом, а також не допускається перенесення збитків.
Однак дозволено заліковувати прибутки та збитки від торгівлі криптоактивами, а також нагороди за майнінг чи стейкінг у межах року. Продаж криптоактивів із нереалізованими збитками до кінця року ("реалізований збиток") — це ефективна стратегія для зменшення податкового навантаження. Створення компанії також дозволяє використовувати взаємозалік і перенесення збитків, знижуючи загальний податковий тягар.
Коректні податкові знання й дотримання правил взаємозаліку критично важливі для успішного управління криптоактивами. Керуючи податковими ризиками й використовуючи законні інструменти оптимізації, ви підвищите ефективність своїх активів. Рекомендуємо звернутися до податкового консультанта для розробки оптимальної стратегії.
Взаємозалік для криптоактивів застосовується, якщо торгівля визнана підприємницьким доходом. У такому разі дозволяється залік із прибутками й збитками за іншими категоріями, наприклад, нерухомістю чи капітальними прибутками; якщо ж торгівля класифікується як інший дохід, взаємозалік не дозволяється.
Порівнюйте ціну купівлі й продажу для кожної угоди, розраховуйте прибуток і збиток, підсумовуйте загальні збитки й прибутки і фіксуйте сукупний результат у податковій декларації.
Ведіть повний облік угод і переконайтеся, що взаємозалік дозволено лише в межах іншого доходу. Перенесення збитків не передбачено, і потрібно декларувати всі операції — навіть на закордонних біржах. За консультацією звертайтеся до місцевої податкової служби.
Перенесення збитків для торгівлі криптоактивами не дозволено. Збитки потрібно враховувати у податковому звіті за відповідний рік, переносити їх не можна.
Якщо криптоактиви класифіковано як інший дохід, залік збитків із заробітною платою чи іншими категоріями не дозволяється. Якщо торгівлю визнано підприємницьким доходом, можливий залік із іншими доходами. Взаємозалік дозволено тільки в межах іншого доходу.











