Від 14% до 28%, як золото кидає виклик гегемонії долара

Морган Стенлі останні дослідження показують, що золото стає найсуттєвішим викликом долару США. У глобальній системі резервних валют частка золота у володінні центральних банків зросла з приблизно 14% до 25%-28%, і ця тенденція “не має ознак сповільнення”. У той же час міжнародний вплив долара зменшується у кількох вимірах — від частки у валютних резервів центральних банків до використання у корпоративних та нових ринках суверенних випусків. Ця велика переорієнтація активів центральних банків відображає глибший тренд: у все більш поляризованому світі країни шукають способи уникнути ризиків, пов’язаних із одним окремим валютним ризиком.

Багатовимірне занепад долара

Дослідження Морган Стенлі чітко окреслює контури руйнування гегемонії долара. Хоча долар і залишається найбільшим у світових резервних активів, ознаки його занепаду вже очевидні:

Ключовий сенс цих даних у тому, що наразі жодна альтернативна валюта не здатна справді загрожувати статусу долара — євро, юань і інші бракують достатньої довіри та ліквідності. Але, якщо врахувати золото, ситуація кардинально змінюється. Як наднаціональний засіб збереження цінності, золото тихо стає пріоритетним інструментом для центральних банків у хеджуванні ризиків, пов’язаних із доларом.

Реальні драйвери купівлі золота центральними банками

Зростання частки золота не є випадковим. За даними, кілька інвестиційних банків вже підвищили цільові ціни на золото, а підтримка купівлі з боку центральних банків посилюється. За цим стоять кілька ключових факторів:

• Геополітична невизначеність: Тарифні загрози уряду Трампа викликають глобальну хвилю ризик-аверсії, і золото як найкращий актив для захисту користується популярністю
• Інфляційна стійкість вище очікувань: Хоча базовий індекс споживчих цін у США нижчий за очікування, довгострокові інфляційні очікування залишаються високими, і золото як засіб протидії інфляції демонструє свою цінність
• Політичні фактори прискорюють дездоларизацію: Морган Стенлі зазначає, що політичний вплив на процес дездоларизації наразі перебуває у стані “нейтрального або злегка прискореного” розвитку
• Глобальна ліквідність звужується: Тотальна реакція японської податкової політики, що викликала коливання на ринку облігацій, відображає вразливість глобального фінансового середовища, і центральні банки дедалі більше схиляються до володіння твердішими активами, такими як золото

Відмінності між золотом і біткоїном: сигнал для інституцій

Цікаво, що під час недавнього падіння біткоїна приблизно на 25%, ціна золота зросла. За даними, така диференціація у трендах відображає важливі зміни у настроях ринку.

Цю диференціацію не можна ігнорувати:

• Золото користується більшою довірою центральних банків і інституцій: частка купівлі золота зростає, тоді як у активів центральних банків біткоїн майже відсутній
• Хеджування ризиків стимулює золото, а не криптовалюти: у контексті геополітичних ризиків і інфляційного тиску інституції обирають золото — цінність, що підтверджена тисячоліттями
• Криптоактиви залишаються високоризиковими: попередження від головного виконавчого директора американського банку щодо ризиків криптовалютного ринку відображає обережність традиційних фінансових інститутів щодо цифрових активів
• Стабільні монети і on-chain активи зростають: незважаючи на охолодження біткоїна, такі індикатори, як подання заявки на ETF з біткоїном і Solana, а також запуск USD1 позик від World Liberty, свідчать про зростаючий інтерес інституцій до криптоінфраструктури

Короткострокові коливання і довгострокові тренди

У рамках аналізу Морган Стенлі є ключове твердження: ризикові премії та хеджувальні дії продовжать чинити тиск на долар і підтримувати попит на золото. Це означає, що у короткостроковій перспективі кожен геополітичний шок або коливання у даних щодо інфляції можуть додатково підвищити ціну на золото.

Але ще важливіше — довгостроковий тренд. Морган Стенлі наголошує, що виклик долара з боку золота “не має кінця” — це не короткострокове явище, а структурний і тривалий процес. Поки роль долара у глобальній системі продовжує зменшуватися, функція золота як альтернативного засобу збереження цінності буде посилюватися.

Висновки

Зростання частки золота з 14% до 28% ознаменовує тиху революцію у глобальному перерозподілі активів центральних банків. Це не прямий виклик долару — він і далі залишається глобальною резервною валютою — а більш тонкий спосіб хеджування ризиків: визнаючи домінуючу роль долара, країни збільшують володіння золотом для захисту від ризиків, пов’язаних із однією валютою. Дослідження Морган Стенлі демонструє реальність: у багатополярному світі центральні банки вже почали “голосувати ногами”, і золото стає найефективнішою силою проти гегемонії долара. У короткостроковій перспективі політика Трампа, дані щодо інфляції та інші фактори можуть і далі підвищувати ціну на золото, але у довгостроковій перспективі ця тенденція залежатиме від того, як змінюватиметься роль долара у глобальній фінансовій системі.