Заява від Deutsche Bank привернула увагу, поставивши під сумнів можливий сценарій зміни структури глобальної валютної системи: якщо ціна золота продовжить зростати до рівня 5790 доларів за унцію, золото перевищить долар і стане основним резервним активом центральних банків. Це не є фантастичним сценарієм, а відображенням поточного тренду, коли центральні банки по всьому світу активно нарощують свої золоті резерви на тлі великих економічних нестабільностей.
Чому центральні банки нарощують золоті резерви?
Глибша причина цього тренду полягає у конфлікті між двома найбільшими світовими монетарними політиками. Федеральна резервна система США намагається підтримувати стабільність ставок для контролю інфляції, тоді як адміністрація Трампа підтримує зниження ставок, створюючи ситуацію нерішучості та невизначеності щодо напрямку глобальної економіки. Саме ця невизначеність змушує керівників центральних банків шукати “надійний” актив, який не залежить від конкретної монетарної політики. Золото, з його історичною функцією збереження цінності, стає очевидним вибором.
За даними Всесвітньої ради з золота, офіційні золоті резерви центральних банків наразі становлять 36 000 тонн, а їхня вартість останнім часом оцінюється приблизно у 6,37 трильйонів доларів (на основі ціни 5500 доларів за унцію). Ця цифра не є малою, але порівняно з загальним обсягом валютних резервів приблизно у 13 трильйонів доларів, золото займає меншу частку.
Ціна золота та важливі рівні за аналізом Deutsche Bank
Аналіз від Deutsche Bank дає чітке уявлення про точку перелому. За поточною ціною 5500 доларів за унцію, золоті резерви мають вартість 6,37 трильйонів доларів. Якщо ціна золота зросте ще на 5% до 5790 доларів, вартість золотих резервів перевищить вартість доларових резервів. Це не просто цифра — це фундаментальна зміна у стратегії диверсифікації активів центральних банків.
Факт, що центральні банки активно накопичують золото, свідчить про їх усвідомлення важливості мінімізації ризиків, пов’язаних із валютами, під впливом монетарної політики. Золото не приносить відсотків, але забезпечує стабільність у періоди волатильності.
Наслідки, якщо золото стане основним резервним активом
Якщо золоті резерви справді перевищать валютні і стануть головним резервним активом центральних банків, це може стати історичною зміною у світовій валютній системі. Долар вже майже століття домінує у цій ролі, але недавні політичні нестабільності та розбіжності щодо напрямку глобальної валюти створюють сприятливі умови для такої трансформації.
Загальні валютні резерви у близько 13 трильйонів доларів демонструють структурний зсув. Цей зсув відображає не лише побоювання щодо стабільності сучасних валют, а й довіру до простої, але довготривалої цінності золота.
Тенденція накопичення золотих резервів центральними банками буде продовжуватися, особливо враховуючи глобальні економічні нестабільності та різноманіття монетарних рішень.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Золотий резерв центральних банків: сигнал про глобальну економічну нестабільність
Заява від Deutsche Bank привернула увагу, поставивши під сумнів можливий сценарій зміни структури глобальної валютної системи: якщо ціна золота продовжить зростати до рівня 5790 доларів за унцію, золото перевищить долар і стане основним резервним активом центральних банків. Це не є фантастичним сценарієм, а відображенням поточного тренду, коли центральні банки по всьому світу активно нарощують свої золоті резерви на тлі великих економічних нестабільностей.
Чому центральні банки нарощують золоті резерви?
Глибша причина цього тренду полягає у конфлікті між двома найбільшими світовими монетарними політиками. Федеральна резервна система США намагається підтримувати стабільність ставок для контролю інфляції, тоді як адміністрація Трампа підтримує зниження ставок, створюючи ситуацію нерішучості та невизначеності щодо напрямку глобальної економіки. Саме ця невизначеність змушує керівників центральних банків шукати “надійний” актив, який не залежить від конкретної монетарної політики. Золото, з його історичною функцією збереження цінності, стає очевидним вибором.
За даними Всесвітньої ради з золота, офіційні золоті резерви центральних банків наразі становлять 36 000 тонн, а їхня вартість останнім часом оцінюється приблизно у 6,37 трильйонів доларів (на основі ціни 5500 доларів за унцію). Ця цифра не є малою, але порівняно з загальним обсягом валютних резервів приблизно у 13 трильйонів доларів, золото займає меншу частку.
Ціна золота та важливі рівні за аналізом Deutsche Bank
Аналіз від Deutsche Bank дає чітке уявлення про точку перелому. За поточною ціною 5500 доларів за унцію, золоті резерви мають вартість 6,37 трильйонів доларів. Якщо ціна золота зросте ще на 5% до 5790 доларів, вартість золотих резервів перевищить вартість доларових резервів. Це не просто цифра — це фундаментальна зміна у стратегії диверсифікації активів центральних банків.
Факт, що центральні банки активно накопичують золото, свідчить про їх усвідомлення важливості мінімізації ризиків, пов’язаних із валютами, під впливом монетарної політики. Золото не приносить відсотків, але забезпечує стабільність у періоди волатильності.
Наслідки, якщо золото стане основним резервним активом
Якщо золоті резерви справді перевищать валютні і стануть головним резервним активом центральних банків, це може стати історичною зміною у світовій валютній системі. Долар вже майже століття домінує у цій ролі, але недавні політичні нестабільності та розбіжності щодо напрямку глобальної валюти створюють сприятливі умови для такої трансформації.
Загальні валютні резерви у близько 13 трильйонів доларів демонструють структурний зсув. Цей зсув відображає не лише побоювання щодо стабільності сучасних валют, а й довіру до простої, але довготривалої цінності золота.
Тенденція накопичення золотих резервів центральними банками буде продовжуватися, особливо враховуючи глобальні економічні нестабільності та різноманіття монетарних рішень.